змушений

ЗМУ́ШЕНИЙ, а, е. Який мусить, повинен через певні обставини, причини робити що-небудь.

Змушений жити в місті, далеко од народу, я часом з головою пірнаю в етнографічні записи (Коцюб., III, 1956, 344);

Під натиском Багратіонових вояків лави противника змушені були відступити (Кочура, Зол. грамота, 1960, 296).

Значення в інших словниках

1. змушений — зму́шений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. змушений — [змушеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. змушений — -а, -е. Який мусить, повинен через певні обставини, причини робити що-небудь. Змушена конверсія — обов'язкова, примусова заміна чи викуп цінних паперів компанії за її бажанням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. змушений — Зму́шений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)