Орфоепічний словник української мови

зробитися

зроби́тися

[зробитиес'а]

зроубл'ус'а, -обиес':а, -обиец':а, зробл'ац'а; нак. -бис'а, зроуб'іц':а

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зробитися — зроби́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. зробитися — док., (ким) стати, пошитися в кого; (з ким) трапитися, вчинитися, статися, скоїтися, подіятися, відбутися, ур. сподіятися; (як наслідок) виникнути, постати, з'явитися, утворитися; (довшим, легшим тщ) подовшати, полегшати тщ.  Словник синонімів Караванського
  3. зробитися — зроблюся, зробишся; мн. зробляться; док. 1》 Стати яким-небудь, набувши певних якостей, властивостей. || Набути певного зовнішнього вигляду (про людину) або певного виразу (про обличчя, очі).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зробитися — ВІДБУВА́ТИСЯ (про дію, подію, явище тощо — мати місце), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ, БУ́ТИ, ПРОХО́ДИТИ, ДІ́ЯТИСЯ, РОБИ́ТИСЯ, ЧИНИ́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ́), ВЕРШИ́ТИСЯ уроч., ДОВЕ́РШУВАТИСЯ уроч.; ОБХО́ДИТИСЯ без кого, чого (перев. з част. не); СТАВА́ТИСЯ (перев.  Словник синонімів української мови
  5. зробитися — ЗРОБИ́ТИСЯ, зроблю́ся, зро́бишся; мн. зро́бляться; док. 1. Стати яким-небудь, набувши певних якостей, властивостей. Зробився Турн наш біснуватим, Реве, як ранений кабан (Котл., І, 1952, 257); І зробився Я знову незримий Та й пропхався у палати (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
  6. зробитися — Зробитися, -блюся, -бишся гл. Сдѣлаться. Зробився мов несамовитий. Котл. Ен. II. 15. Усе зробилось, як бажали єзуїти. Стор. МПр. 72.  Словник української мови Грінченка