зробитися
зроби́тися
[зробитиес'а]
зроубл'ус'а, -обиес':а, -обиец':а, зробл'ац'а; нак. -бис'а, зроуб'іц':а
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зробитися — зроби́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- зробитися — док., (ким) стати, пошитися в кого; (з ким) трапитися, вчинитися, статися, скоїтися, подіятися, відбутися, ур. сподіятися; (як наслідок) виникнути, постати, з'явитися, утворитися; (довшим, легшим тщ) подовшати, полегшати тщ. Словник синонімів Караванського
- зробитися — зроблюся, зробишся; мн. зробляться; док. 1》 Стати яким-небудь, набувши певних якостей, властивостей. || Набути певного зовнішнього вигляду (про людину) або певного виразу (про обличчя, очі). Великий тлумачний словник сучасної мови
- зробитися — ВІДБУВА́ТИСЯ (про дію, подію, явище тощо — мати місце), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ, БУ́ТИ, ПРОХО́ДИТИ, ДІ́ЯТИСЯ, РОБИ́ТИСЯ, ЧИНИ́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ́), ВЕРШИ́ТИСЯ уроч., ДОВЕ́РШУВАТИСЯ уроч.; ОБХО́ДИТИСЯ без кого, чого (перев. з част. не); СТАВА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
- зробитися — ЗРОБИ́ТИСЯ, зроблю́ся, зро́бишся; мн. зро́бляться; док. 1. Стати яким-небудь, набувши певних якостей, властивостей. Зробився Турн наш біснуватим, Реве, як ранений кабан (Котл., І, 1952, 257); І зробився Я знову незримий Та й пропхався у палати (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- зробитися — Зробитися, -блюся, -бишся гл. Сдѣлаться. Зробився мов несамовитий. Котл. Ен. II. 15. Усе зробилось, як бажали єзуїти. Стор. МПр. 72. Словник української мови Грінченка