зробитися

ЗРОБИ́ТИСЯ, зроблю́ся, зро́бишся; мн. зро́бляться; док.

1. Стати яким-небудь, набувши певних якостей, властивостей.

Зробився Турн наш біснуватим, Реве, як ранений кабан (Котл., І, 1952, 257);

І зробився Я знову незримий Та й пропхався у палати (Шевч., І, 1963, 244);

Небо зробилося свіжим і чистим, ніби його вимили милом і прополоскали водою (Тют., Вир, 1964, 86);

// Набути певного зовнішнього вигляду (про людину) або певного виразу (про обличчя, очі).

Оглянусь я на неї [панночку],— страшна така зробилась, що в мене й ноги захитались (Вовчок, І, 1955, 109);

Дорош, усміхаючись, глянув на Гната; але очі його під окулярами зробилися холодними і пронизливими (Тют., Вир, 1964, 117);

// Стати ким-небудь, набувши певного фаху, зайняти якесь місце в суспільстві, посаду і т. ін.

[Василь:] Одному б треба бути кравцем, а він зробився шевцем, другому слід би панувати, а він череду пасе (Кроп., II, 1958, 150);

Шавкун попрощався, пішов. Через місяців три написав сестрі вже з Києва, що він таки свого доскочив, зробився студентом (Мирний, І, 1949, 372);

// Перетворитися на кого-, що-небудь.

Дівчина скоро прив’язала Йвана до куща.. і зробилася криницею (Калин, Закарп. казки, 1955, 54);

Дочекавшися відповіді з крейсера, канонерка вивісила стільки нових полотнищ, що одразу ніби зробилася екзотичним парусним кораблем (Ю. Янов., II, 1958, 109).

2. безос., кому і без додатка. У сполуч. із присл. означає настання чогось у природі або появу якогось стану людини.

Стало військо одпочивати і такеньки тихо зробилося (Вовчок, І, 1955, 333);

Увійшли [опришки] у старий смерековий ліс, і навкруги зробилось темно, як у домовині (Гжицький, Опришки, 1962, 147);

Йому раптом зробилося легко і навіть весело. — Додому! Додому! — співало все в ньому (Тют., Вир, 1964, 58).

3. з ким і без додатка. Статися, відбутися, трапитися.

— Що де не зробиться, чого де не видеруть, усе він (Чіпка], п’яниця, розбишака!.. (Мирний, І, 1949, 319);

На березі зробився заколот. Усі товпилися коло човнів (Коцюб., І, 1955, 350);

Що з нею [Ксенею] зробилося? Чи вона заробля собі хліб, тиняючись по чужих людях, по наймах? Чи досі вже спить у ямі..? (Гр., І, 1963, 303);

Червоний пес між листям золотим Снує, як човен,— і раптово з ним Зробилася якась чудесна зміна: Закаменів — лиш хвіст йому дрижить… (Рильський, II, 1960, 148).

4. розм. З’явитися, утворитися.

У мами тепер зробився флюс (Л. Укр., V, 1956, 5);

Отож повиймали [хлопці] надламане пруття, а через то зробилася в плоті така діра, що курка могла легко пропхатися (Март., Тв., 1954, 146);

Води просочуються з нашого каналу, .. болото зробилося серед сухого степу (Гончар, Тронка, 1963, 282).