1. Орфоепічний словник української мови

зриватися

зрива́тися

[зриеватиес'а]

-айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зриватися — зрива́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зриватися — Відриватися; (з кручі) обриватися, спорскувати, падати, скочуватися, зсуватися, зсовуватися; (з місця) схоплюватися, зриватися на рівні ноги; (- регіт) вибухати;... Словник синонімів Караванського
  3. зриватися — -аюся, -аєшся, недок., зірватися, зірвуся, зірвешся, док. 1》 Переставати триматися на чому-небудь; відокремлюватися від чого-небудь (про щось зачеплене, прикріплене або те, що висить, і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зриватися — Аюсь, -аєшся, недок., зірватися, -усь, -ешся, док. Сердитися, дуже нервувати, втрачати спокій. Чого ти на дитину зриваєшся? Словник сучасного українського сленгу
  5. зриватися — зрива́тися / зірва́тися з го́лосу. Втрачати голос, замовкати від надмірного крику або хвилювання. Безхатько зірвався з голосу і, пополотнівши, ніби заморожений, застиг посеред хати з роззявленим ротом (Л. Юхвід); Бояри загомоніли. Фразеологічний словник української мови
  6. зриватися — ВИБУХА́ТИ (про вибухові речовини, бомби, снаряди тощо — з дуже сильним звуком і великою руйнівною силою розділятися на частини, осколки), РОЗРИВА́ТИСЯ, РВА́ТИСЯ, ЗРИВА́ТИСЯ рідше, ЛО́ПАТИСЯ розм. — Док. Словник синонімів української мови
  7. зриватися — ЗРИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗІРВА́ТИСЯ, зірву́ся, зі́рве́шся, док. 1. Переставати триматися на чому-небудь; відокремлюватися від чого-небудь (про щось зачеплене, прикріплене або те, що висить і т. ін.). Словник української мови в 11 томах