1. Орфоепічний словник української мови

зректися

зректи́ся

[зреиктис'а]

-еичус'а, -еичес':а, -еичец':а, -еичеимос'а, -еичеитес'а, -еичуц':а; мин. -р'ікс'а, -реиклас'а; нак. -еичис'а, -еич'іц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зректися — зректи́ся дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зректися — Зректи́ся, зріка́тися (кого?, чого?). Відмовитися (від кого?, від чого?). ● Зректися (зрікатися) приємностей (приятностей) - позбавити себе комфорту, відмовитися від втіх. “Я не можу зрікатися всього так, як ти!... Українська літературна мова на Буковині
  3. зректися — див. зрікатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зректися — ВІДМО́ВИТИСЯ від кого (припинити родинні чи інші зв'язки з ким-небудь), ВІДЦУРА́ТИСЯ, ВІДРЕКТИ́СЯ, ЗРЕКТИ́СЯ кого, ПОКИ́НУТИ кого, ВІДСТУПИ́ТИСЯ, ВІДЩЕПИ́ТИСЯ розм., ПОРВА́ТИ з ким, ВІДКИ́НУТИСЯ розм., ВІДКАСНУ́ТИСЯ розм., ЗІРВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. зректися — Зректи́ся, див. зріка́тися Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. зректися — ЗРЕКТИ́СЯ див. зріка́тися. Словник української мови в 11 томах
  7. зректися — Зрекатися, -ка́юся, -єшся сов. в. зректи́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. = чого. Отрекаться, отречься отъ; отказываться, отказаться отъ. Невинности моєї не зречуся. К. Іов. 57. Словник української мови Грінченка