зіпсувати

зіпсува́ти

[з'іпсувати^е]

-уйу, -уйеш, -уйе^имо, -уйе^ите

Значення в інших словниках

1. зіпсувати — зіпсува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зіпсувати — док., попсувати, пошкодити, поламати, сил. знівечити; (твір) спотворити; (настрій) погіршити; (дітей) розбестити.  Словник синонімів Караванського
3. зіпсувати — Знівечити, перекапостити, перекапустити, перековеркати, перековерсати, перепсувати, підпортити, спартолити, спотворити, схалтурити Фразеологічні синоніми: звести нанівець; звести на нінащо; звести на пси; звести на пшик  Словник синонімів Вусика
4. зіпсувати — і рідше зопсувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Зробити непридатним для користування, вживання, попсувати, поламати і т. ін. || Спотворити, зробити некрасивим. 2》 Зробити неприємним, поганим; погіршити. 3》 Негативно вплинути на кого-небудь, розбестити когось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. зіпсувати — псува́ти / зіпсува́ти обі́дню кому і без додатка. Заважати, шкодити кому-небудь у якійсь справі. Тадей Станіславович торкнувся рукою плеча Левченка: — Зіпсував обідню старий донощик. І чарки по-людськи не допив (М. Стельмах).  Фразеологічний словник української мови
6. зіпсувати — ЗІПСУВА́ТИ (зробити непридатним для вживання, користування і т. ін., вивести з ладу), ЗОПСУВА́ТИ рідше, ПОШКО́ДИТИ, УШКО́ДИТИ, ЗНІ́ВЕЧИТИ, ПОНІ́ВЕЧИТИ, ПОЛАМА́ТИ, ЗЛАМА́ТИ, ЗЛОМИ́ТИ, СПОТВО́РИТИ, ПЕРЕВЕСТИ́, СКАЛІ́ЧИТИ підсил.  Словник синонімів української мови
7. зіпсувати — Зіпсува́ти, -сую́, -сує́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. зіпсувати — ЗІПСУВА́ТИ і рідше ЗОПСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Зробити непридатним для користування, вживання, попсувати, поламати і т. ін. Ложка дьогтю зіпсує бочку меду (Укр.. присл..  Словник української мови в 11 томах
9. зіпсувати — Зіпсувати, -сую́, -є́ш гл. Испортить. Я ті шкури не зіпсую, свою пайку відбатую. Чуб. V. 1173. см. запсувати, зопсувати.  Словник української мови Грінченка