зіпсувати
ЗІПСУВА́ТИ (зробити непридатним для вживання, користування і т. ін., вивести з ладу), ЗОПСУВА́ТИ рідше, ПОШКО́ДИТИ, УШКО́ДИТИ, ЗНІ́ВЕЧИТИ, ПОНІ́ВЕЧИТИ, ПОЛАМА́ТИ, ЗЛАМА́ТИ, ЗЛОМИ́ТИ, СПОТВО́РИТИ, ПЕРЕВЕСТИ́, СКАЛІ́ЧИТИ підсил., ЗБА́ВИТИ, ПОНЕ́ХТУВАТИ розм., ПОШПЕ́ТИТИ розм., СКА́ПОСТИТИ розм., СКАПУ́СТИТИ розм., СПАСКУ́ДИТИ розм., СПАРТА́ЧИТИ зневажл., СПАРТО́ЛИТИ зневажл. — Недок.: псува́ти, пошко́джувати, ушко́джувати, ні́вечити, лама́ти, ломи́ти, спотво́рювати, перево́дити, калі́чити, збавля́ти. — Ні двигуна, ні паровика чи молотарки собі ж ніхто не візьме, а псувати ж для чого, краще ж громадою користуватися будемо (А. Головко); — Посадив (льотчик) літака, навіть не пошкодив (О. Гончар); Підкидали (конкуренти) огонь у його магазини, ушкоджували його апарати (І. Франко); — Так давайте ж, хлопці, хоч слід по собі зоставимо. — І давай ходити по кімнатах та бити, нівечити, що під руку попадало (Г. Хоткевич); — А навіщо вам вибої? — А щоб колеса ламати! (Остап Вишня); Мені спотворила життя Злочинна чарівниця (М. Вороний); — Як будемо так господарювати, усі ставки переведемо (М. Стельмах); (Орест:) Подумай, чи варто ж калічити своє життя через якусь.. нервову хворобу... (Леся Українка); — Нащо ти, дочко, над тим свою голову морочиш та очі збавляєш? (Панас Мирний); — Якісна сировина тим, хто її найкраще використає, хто не спартачить, а зробить справжню річ, не брак... (В. Козаченко).
ЗІПСУВА́ТИ (перев. про зовнішній вигляд — зробити неприємним, непривабливим), ЗОПСУВА́ТИ рідше, СПОТВО́РИТИ, ЗНІ́ВЕЧИТИ, ПОНІ́ВЕЧИТИ. — Недок.: псува́ти, спотво́рювати, ні́вечити. Довгий ніс та м'ясисті випнуті широкі губи трохи псували красу обличчя (І. Нечуй-Левицький); Жорстока посмішка на мить спотворила його лагідне обличчя (Я. Качура); Навіть поганенька свитка, облізла бараняча шапка і руді полатані чоботи не нівечать міцної невисокої постаті сотника (М. Стельмах).
ПОГІ́РШУВАТИ (робити гіршим, змінювати на гірше), ПСУВА́ТИ, ЗНИ́ЖУВАТИ (якість, майстерність тощо); УТРУ́ДНЮВАТИ (умови життя, обставини тощо). — Док.: погі́ршити, зіпсува́ти (зопсува́ти рідше), попсува́ти, зни́зити, утрудни́ти. Ворожі снаряди оголили місцевість, подзьобали землю. Це і полегшувало пересування і погіршувало (Ю. Збанацький); — Як би мені не хотілося псувати вам настрій, але, виконуючи службовий обов'язок, я мушу зробити у вас обшук (М. Стельмах); Знижують (сонячні спалахи) реакцію водіїв, призводять до зростання катастроф на великих автострадах тощо (з газети); — Заким чоловік доборовся до теперішнього свойого стану, звірі мали над ним перевагу і утруднювали йому кожду хвилю життя (І. Франко).
РОЗПУСКА́ТИ (привчати когось до поганих, аморальних звичок; потураючи комусь, робити його недисциплінованим, свавільним), РОЗБЕ́ЩУВАТИ, РОЗКЛАДА́ТИ, ПСУВА́ТИ, РОЗПАСКУ́ДЖУВАТИ розм., РОЗТЛІВА́ТИ розм. — Док.: розпусти́ти, розбе́стити, розкла́сти, зіпсува́ти, розпаску́дити, непутити розм. розтли́ти. — Бог нас покарає, що ми так дитину розпустили! (Марко Вовчок); — До речі, про твоїх дітей. Розбестив їх так, що вони тільки шкоду людям роблять (А. Шиян); — Ти навіть не уявляєш собі, як цей сотник у твоєму ж воєводстві розкладає людей (І. Ле); — Розпестила її доярка Ївга, — докірливо зітхає Леонтій. — Геть розпаскудила (І. Волошин); Багато нашого брата горілка непутить (Словник Б. Грінченка).
Словник синонімів української мови