з'їсти

з'ї́сти

[зйісти^е]

зйім, зйіси, зйіс'т', зйімо, зйісте, зйід'ат'; нак. зйіж, зйіжте^и

Значення в інших словниках

1. з'їсти — з'ї́сти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. з'їсти — див. з'їдати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. з'їсти — з'їсти: ◊ піґу́лку з'їсти → піґулка  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. з'їсти — Тільки мого, що з'їм много. Потішав себе бідний чоловік. Хоч чорта з'їш, а правду ріж. Хоч і прикро, але правду говори. Що з'їм тай вип'ю, те моє. Тільки й приємносте в мойому життю.  Приповідки або українсько-народня філософія
5. з'їсти — Ї́СТИ (приймати їжу), СПОЖИВА́ТИ, ЗАЖИВА́ТИ, ЖИВИ́ТИСЯ, УЖИВА́ТИ (ВЖИВА́ТИ) розм., ПОЖИВЛЯ́ТИСЯ розм., ПОЖИВА́ТИ розм., КУСА́ТИ розм., ЖУВА́ТИ розм., ірон., РЕМИГА́ТИ вульг., ТРАПЕЗУВА́ТИ заст., жарт., ірон., ЗАЇДА́ТИ діал., ХАРЧУВА́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
6. з'їсти — З'їсти, з'їм, з'їси гл. = ззісти.  Словник української мови Грінченка