з'їхати

з'ї́хати

[зйіхати^е]

зйіду, зйіде^иш; нак. зйід', зйід'те^и

Значення в інших словниках

1. з'їхати — з'ї́хати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. з'їхати — див. з'їжджати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. з'їхати — з'їхати 1. вул. вилаяти, висварити, зганьбити (ст)|| = збештати 2. шк. почати отримувати гірші оцінки зі шкільних предметів (м, ср)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. з'їхати — ПРИЇЖДЖА́ТИ (їдучи, прибувати кудись), ПРИЇЗДИ́ТИ, ДОЇЖДЖА́ТИ, ДОЇЗДИ́ТИ, ПРИКО́ЧУВАТИ розм., ПРИКО́ЧУВАТИСЯ розм., З'ЇЖДЖА́ТИ заст., З'ЇЗДИ́ТИ заст.; НАЇЖДЖА́ТИ, НАЇЗДИ́ТИ (перев.  Словник синонімів української мови
5. з'їхати — З'їхати, -ся см. з'їздити, -ся.  Словник української мови Грінченка