капітан —
-а, ч. 1》 Офіцерське звання або чин в армії, що надається після звання старшого лейтенанта (у дореволюційній армії – після штабс-капітана), а також особа, яка має це звання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
капітан —
(військ.) сотник
Словник чужослів Павло Штепа
капітан —
капіта́н (лат. capitaneus – воєначальник, від caput – голова) 1. Офіцерське звання в арміях і флотах більшості країн світу. В Радянській Армії запроваджено в 1935 р. Для старших офіцерів ВМФ існують звання К. 3-го рангу, К. 2-го рангу К. 1-го рангу.
Словник іншомовних слів Мельничука
капітан —
КАПІТА́Н (командир корабля), РО́ТМІСТЕР заст.; ШКІ́ПЕР (заст. — командир комерційного судна, зараз — командир несамохідного річкового судна). Після війни знов став приїжджати Іван, що вже був капітаном далекого плавання (О. Гончар); Женя допоміг шкіперу присунути до пароплава сходи (Ю. Мокрієв).
Словник синонімів української мови
капітан —
КАПІТА́Н, а, ч. 1. Офіцерське звання або чин в армії, що надається після звання старшого лейтенанта (у дореволюційній армії — після штабс-капітана), а також особа, яка має це звання. — На маневрах мій чоловік, капітан, ..впав з коня (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах