Орфоепічний словник української мови

католик

като́лик

[католиек]

-ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. католик — като́лик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. католик — Вірний Римської Церкви, римо-католик, папіст, ф. латинник.  Словник синонімів Караванського
  3. католик — -а, ч. Людина, що сповідує католицизм і дотримується всіх обрядів католицької церкви; римо-католик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. католик — КАТО́ЛИК, а, ч. Віруючий, що сповідує католицизм і дотримується всіх обрядів католицької церкви; християнин, охрещений за католицьким обрядом. – Чом вона [мати] вас до схід сонця Була не втопила?...  Словник української мови у 20 томах
  5. католик — КАТО́ЛИК, ПАПІ́СТ, ЛАТИ́ННИК заст. Ченці собі любили мирянам у голову задовбувати, що нема в світі ворога над католика (П. Куліш); (Годвінсон:) Хто ж між папістами пробув три роки, той їх звичаї чей же перейняв (Леся Українка)...  Словник синонімів української мови
  6. католик — Като́ли́к, -ка; -то́ли́ки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. католик — КАТО́ЛИК, а, ч. Людина, що сповідує католицизм і дотримується всіх обрядів католицької церкви. — Чом вона [мати] вас до схід сонця Була не втопила? Менше б гріха, ви б умерли Не католиками; А сьогодні, сини мої, Горе мені з вами! (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
  8. католик — Католик, -ка м. = католик. Я прощаю, що ви католики. Шевч. 204.  Словник української мови Грінченка