католик
КАТО́ЛИК, а, ч. Людина, що сповідує католицизм і дотримується всіх обрядів католицької церкви.
— Чом вона [мати] вас до схід сонця Була не втопила? Менше б гріха, ви б умерли Не католиками; А сьогодні, сини мої, Горе мені з вами! (Шевч., І, 1963, 133);
Та при цій нагоді довідався [Сенько], що він — католик. Цим словом іще й досі не величають себе наші люди,— вони його й мало знають. Ще не навчилися розділювати християн на партії (Март., Тв., 1954, 284);
[Гаврило:] Стій. Ти хрестився, як католик. Ти шпигун від Потоцького (Корн., І, 1955, 218).
Словник української мови (СУМ-11)