керуватися

керува́тися

[ке^ирувати^ес'а]

-уйус'а, -уйе^іс':а, -уйе^іц':а, -уйуц':а

Значення в інших словниках

1. керуватися — керува́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. керуватися — (чим) послуговуватися, додержувати чого, мати за дороговказ що.  Словник синонімів Караванського
3. керуватися — -уюся, -уєшся, недок. 1》 чим. Діяти, чинити згідно з чим-небудь, на підставі чогось, залежно від чогось. 2》 Пас. до керувати 1), 3)  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. керуватися — КЕРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. чим. Діяти, чинити згідно із чим-небудь, на підставі чогось, залежно від чогось. Тепер Соломія вагалась, в якому напрямку йти. Найкраще керуватись вітром: треба, щоб він тепер дув у спину, і йти за вітром (М.  Словник української мови у 20 томах
5. керуватися — КЕРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. чим. Діяти, чинити згідно з чим-небудь, на підставі чогось, залежно від чогось. Тепер Соломія вагалась, в якому напрямку йти. Найкраще керуватись вітром: треба, щоб він тепер дув у спину, і йти за вітром (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах