Орфоепічний словник української мови

комбінат

комбіна́т

[комб'інат]

-ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. комбінат — комбіна́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. комбінат — (промисловий) підприємство; (комунально-побутовий) об'єднання.  Словник синонімів Караванського
  3. комбінат — -у, ч. 1》 Велике промислове підприємство, що об'єднує кілька різних підприємств, зв'язаних між собою технологічним процесом або адміністративно. Текстильний комбінат.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. комбінат — КОМБІНА́Т, у, ч. 1. Велике промислове підприємство, що об'єднує кілька різних підприємств, пов'язаних між собою технологічним процесом або адміністративно. – Я керую великим комбінатом. Ми топимо чавун і варимо сталь (Н.  Словник української мови у 20 томах
  5. комбінат — комбіна́т (від лат. combinatus – з’єднаний) 1. Підприємство або виробниче об’єднання, яке складається з кількох спеціалізованих виробництв, пов’язаних між собою технологічно, економічно та організаційно.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. комбінат — Комбіна́т, -ту; -на́ти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. комбінат — КОМБІНА́Т, у, ч. 1. Велике промислове підприємство, що об’єднує кілька різних підприємств, зв’язаних між собою технологічним процесом або адміністративно.  Словник української мови в 11 томах
  8. комбінат — рос. комбинат об'єднання технологічно пов'язаних між собою підприємств, продукція одного з яких слугує матеріалами, напівфабрикатами для інших.  Eкономічна енциклопедія