комбінат
КОМБІНА́Т, у, ч.
1. Велике промислове підприємство, що об’єднує кілька різних підприємств, зв’язаних між собою технологічним процесом або адміністративно.
Сучасний металургійний завод являв собою поєднання ряду взаємно зв’язаних підприємств і цехів, тобто комбінат (Ек. геогр. СРСР, 1957, 34);
— Я керую великим комбінатом. Ми топимо чавун і варимо сталь (Рибак, Час.., 1960, 797);
Текстильний комбінат;
// Об’єднання кількох дрібних підприємств місцевої промисловості або комунально-побутового обслуговування.
Комбінат побутового обслуговування; Деревообробний комбінат;
// Сукупність теплиць, парників і т. ін. для прискореного масового вирощування рослин.
Доцільно було створити міжколгоспний теплично-парниковий комбінат (Колг. Укр., 4, 1957, 34).
2. Об’єднання навчально-виховних закладів різних ступенів, напр. інституту й технікуму, дитячих ясел і садка при заводах та інших підприємствах.
У навчально-курсовому комбінаті щороку підвищують свою кваліфікацію від 600 до 700 робітників (Наука.., 8, 1956, 13).
3. У капіталістичних країнах — об’єднання різних підприємств як одна з форм монополії для ведення конкурентної боротьби.
Словник української мови (СУМ-11)