Орфоепічний словник української мови

композит

компо́зит

[композиет]

-та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. композит — компо́зит іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. композит — -а, ч. Композитний, композиційний матеріал.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. композит — КОМПО́ЗИТ, а, ч. 1. спец. Штучно створений неоднорідний суцільний матеріал, що складається з двох або більше компонентів із чіткою межею розділення між ними; композиційний матеріал (див. матеріа́л).  Словник української мови у 20 томах
  4. композит — Матеріал, утворений принаймні з 2 складників, із кращими властивостями, ніж у кожного зі складників окремо, або які є сумою цих властивостей; керамічний к. застосовують переважно у будівництві (бетон, залізобетон тощо)...  Універсальний словник-енциклопедія