композит

компози́т

-а, ч.

Композитний, композиційний матеріал.

Значення в інших словниках

1. композит — компо́зит іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. композит — [композиет] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў  Орфоепічний словник української мови
3. композит — КОМПО́ЗИТ, а, ч. 1. спец. Штучно створений неоднорідний суцільний матеріал, що складається з двох або більше компонентів із чіткою межею розділення між ними; композиційний матеріал (див. матеріа́л).  Словник української мови у 20 томах
4. композит — Матеріал, утворений принаймні з 2 складників, із кращими властивостями, ніж у кожного зі складників окремо, або які є сумою цих властивостей; керамічний к. застосовують переважно у будівництві (бетон, залізобетон тощо)...  Універсальний словник-енциклопедія