Значення в інших словниках
-
консенсус —
консе́нсус іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
консенсус —
(від лат. consensus — згода, одностайність) прийняте рішення на основі загальної згоди
Словник іншомовних соціокультурних термінів
-
консенсус —
-у, ч. Відсутність у сторін, що домовляються, заперечень проти пропозицій, висунутих під час переговорів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
консенсус —
КОНСЕ́НСУС, у, ч., книжн. Загальна згода, порозуміння, що досягається з обговорюваного, перев. спірного, питання. Якщо важливі справи у Європейському Союзі будуть вирішуватись більшістю голосів, а не консенсусом...
Словник української мови у 20 томах
-
консенсус —
(англ. сonsensus) збіг думок. Принцип К. – одностайне прийняття рішень усіма учасниками нарад, конференцій тощо.
Економічний словник
-
консенсус —
консе́нсус (лат. consensus – згода, одностайність) збіг думок. ¤ К. принцип – одноголосне прийняття рішень усіма учасниками наради, конференції тощо.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
консенсус —
Брак будь-яких заперечень при ухваленні певного рішення; у сучасних міжнародних стосунках особливий спосіб прийняття рішень (ухвал) без голосування, а лише шляхом взаємоузгодження позицій (консультації, переговори).
Універсальний словник-енциклопедія
-
консенсус —
КОНСЕНСУС (лат. consensus — згода, одностайність) — поняття практичної філософії, яке на відміну від конфлікту передбачає досягнення балансу інтересів в суспільстві на ґрунті всезагального порозуміння щодо основних цінностей та етичних норм.
Філософський енциклопедичний словник
-
консенсус —
рос. консенсус згода багатьох договірних сторін, досягнута в результаті попередньо проведених складних процедур з домовленостей із розв'язанням складних питань, усуненням розбіжностей і прийняттям умов...
Eкономічна енциклопедія