конструктор —
констру́ктор іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
конструктор —
див. ТВОРЕЦЬ.
Словник синонімів Караванського
конструктор —
див. умілий
Словник синонімів Вусика
конструктор —
-а, ч. 1》 Той, хто конструює що-небудь, створює конструкції (у 1, 2 знач.). 2》 Набір частин і деталей, з яких діти будують іграшкові споруди або складають різні прилади. 3》 У програмуванні – складова частина транслятора, яка є синтаксичним завантажувачем.
Великий тлумачний словник сучасної мови
конструктор —
Будівничий, (вона) будівниця
Словник чужослів Павло Штепа
конструктор —
КОНСТРУ́КТОР, а, ч. 1. Той, хто конструює що-небудь, створює конструкції (у 1, 2 знач.). Уже два дні підряд невтомно працюють над своїм літальним апаратом двоє завзятих конструкторів (О. Копиленко); – Про яку жінку ви кажете?...
Словник української мови у 20 томах
конструктор —
констру́ктор (від лат. constructor – складач) 1. Особа, що займається конструюванням (споруд, машин тощо). 2. Набір деталей, з яких діти складають різні іграшки.
Словник іншомовних слів Мельничука
конструктор —
КОНСТРУ́КТОР, а, ч. 1. Той, хто конструює що-небудь, створює конструкції (у 1,2 знач.). Уже два дні підряд невтомно працюють над своїм літальним апаратом двоє завзятих конструкторів (Коп., Подарунок, 1956, 51); Вчені й конструктори.
Словник української мови в 11 томах