конструктор
КОНСТРУ́КТОР, а, ч.
1. Той, хто конструює що-небудь, створює конструкції (у 1,2 знач.).
Уже два дні підряд невтомно працюють над своїм літальним апаратом двоє завзятих конструкторів (Коп., Подарунок, 1956, 51);
Вчені й конструктори., працюють над створенням нових, ще досконаліших електронних машин (Наука.., 1, 1957, 7).
2. Набір частин і деталей, з яких діти будують іграшкові споруди або складають різні прилади.
Щоб колись [діти] любили будувати, конструктори вигадую для них (Голов., Поезії, 1955, 199);
Відчинив другу шафу. Там стояли різноманітні конструктори, з яких можна було зробити різноманітні моделі машин (Ів., Вел. очі, 1956, 35).
Словник української мови (СУМ-11)