конфлікт —
конфлі́кт іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
конфлікт —
Зіткнення протилежно направлених інтересів, цілей, бажань та позицій об’єктів взаємодії. Конфлікт починається з інциденту, коли одна з сторін зачіпає інтереси іншої. Розрізняють міжгрупові, соціальні, етнічні та міждержавні конфлікти.
Словник із соціальної роботи
конфлікт —
(військовий) сутичка; (політичний) ускладнення, тертя; (інтересів) зіткнення, колізія; (поглядів) суперечка; (у творі) суперечність.
Словник синонімів Караванського
конфлікт —
-у, ч. Зіткнення протилежних інтересів, думок, поглядів; серйозні розбіжності; гостра суперечка. || Ускладнення в міжнародних відносинах, що може призвести до збройної сутички. || Суперечність, сутичка, покладена в основу сюжету художнього твору.
Великий тлумачний словник сучасної мови
конфлікт —
Сутичка, сварка, суперека, суперечка, чвара, незгода, розладдя
Словник чужослів Павло Штепа
конфлікт —
КОНФЛІ́КТ, у, ч. 1. Зіткнення протилежних інтересів, думок, поглядів; серйозні розбіжності; гостра суперечка. По селах де-де почали прориватися різні місцеві конфлікти (І. Франко); В душі я нишком радію, що конфлікт .. розв'язався для мене щасливо (М.
Словник української мови у 20 томах
конфлікт —
(англ. conflict) незгода між двома або більше сторонами (особами чи групами), коли кожен намагається зробити так, щоб були прийняті або враховані саме його інтереси, і перешкодити іншій зацікавленій стороні зробити те саме.
Економічний словник
конфлікт —
конфлі́кт (від лат. conflictus – зіткнення) зіткнення протилежних інтересів, поглядів; крайнє загострення суперечностей, що призводить до ускладнень чи гострої боротьби. ¤...
Словник іншомовних слів Мельничука
конфлікт —
КОНФЛІКТ (від лат. confliktus — зіткнення) — в соціальній теорії — зіткнення інтересів, мотивів, тенденцій, суб'єктів суспільного життя. В межах системи як певної цілісності елементи (складові частини) знаходяться...
Філософський енциклопедичний словник
конфлікт —
Конфлі́кт, -ту; -лі́кти, -тів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
конфлікт —
КОНФЛІ́КТ, у, ч. Зіткнення протилежних інтересів, думок, поглядів; серйозні розбіжності; гостра суперечка. По селах де-де почали прориватися різні місцеві конфлікти (Фр., VIII, 1952, 70); В душі я нишком радію, що конфлікт..
Словник української мови в 11 томах
конфлікт —
рос. конфликт (латин. conflictus — зіткнення) — 1. Суперечність у поглядах і відношеннях, зіткнення протилежних інтересів, гостра суперечка.
Eкономічна енциклопедія