коштовність

кошто́вність

[коштоўн'іс'т']

-нос'т'і, ор. -н'іс'т'у

Значення в інших словниках

1. коштовність — кошто́вність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. коштовність — |дорого|цінність; мн.  Словник синонімів Караванського
3. коштовність — Коштовність, дорогоцінність, коштовні речі, скарби, дорогоцінний камінь, самоцвітний камінь, самоцвіт, брильянт, діамант У художній літературі й публіцистиці слова коштовність, коштовні речі й дорогоцінність майже витиснули давнє українське слово скарби.  «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
4. коштовність — -ності, ж. 1》 Річ, що має високу вартість, цінність. 2》 чого, перен., рідко. Те саме, що вартість 1); цінність. Висока коштовність речі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. коштовність — КОШТО́ВНІСТЬ, ності, ж. 1. Річ, що має високу вартість, цінність. Він дістав годинника з золотим ланцюжком, стріпнув ним, показуючи, яку мав у себе коштовність (С. Чорнобривець); Напали на Рогатин волохи.  Словник української мови у 20 томах
6. коштовність — КОШТО́ВНІСТЬ (річ, що має високу вартість), ДОРОГОЦІ́ННІСТЬ, КЛЕЙНО́Д (КЛЕЙНО́Т) заст. Він дістав годинника з золотим ланцюжком, стріпнув ним, показуючи, яку мав у себе коштовність (С. Чорнобривець); — Що ти там маєш?..  Словник синонімів української мови
7. коштовність — Кошто́вність, -ности, -ності, -ністю; -ності, -ностей  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. коштовність — КОШТО́ВНІСТЬ, ності, ж. 1. Річ, що має високу вартість, цінність. Він дістав годинника з золотим ланцюжком, стріпнув ним, показуючи, яку мав у себе коштовність (Чорн., Визвол. земля, 1959, 82); Підкова стала в горах коштовністю (Гончар, III, 1959, 89).  Словник української мови в 11 томах
9. коштовність — Кошто́вність, -ности ж. 1) Цѣнность. Желех. 2) Драгоцѣнность.  Словник української мови Грінченка