кулеметний

кулеме́тний

[куле^иметни^ей]

м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і

Значення в інших словниках

1. кулеметний — кулеме́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кулеметний — -а, -е. Прикм. до кулемет. || Озброєний кулеметом (кулеметами).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кулеметний — КУЛЕМЕ́ТНИЙ, а, е. Прикм. до кулеме́т. Тоді трипала кулеметна траса потягнеться вогнем до літака (П. Воронько); По найвидніших гребенях ворог виставив поодинокі кулеметні гнізда (О.  Словник української мови у 20 томах
4. кулеметний — КУЛЕМЕ́ТНИЙ, а, е. Прикм. до кулеме́т. По найвидніших гребенях ворог виставив поодинокі кулеметні гнізда (Гончар, III, 1959, 95); Кулеметні черги краяли степове безгоміння (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 5); // Озброєний кулеметом (кулеметами).  Словник української мови в 11 томах