культовий —
культовий – культівський Мовознавці давно звернули увагу на існування паронімів – слів, близьких за звуковим складом і вимовою, але різних за значенням.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
культовий —
ку́льтовий прикметник
Орфографічний словник української мови
культовий —
-а, -е. Стос. до культу (у 1 знач.). Культові групи — об'єднання людей із суворою внутрішньою ієрархією і підкоренням лідеру, які практикують "вчення", містять ритуали, що зазвичай суперечать соціально ухваленим нормам.
Великий тлумачний словник сучасної мови
культовий —
КУ́ЛЬТОВИЙ, а, е. 1. Стос. до культу (у 1 знач.). Дискусії з релігійних питань точилися не тільки в культовому середовищі, а захоплювали ширші кола (Валерій Шевчук); Успенська церква, ..
Словник української мови у 20 томах
культовий —
КУ́ЛЬТОВИЙ, а, е. Стос. до культу (у 1 знач.). На території лаври протягом сотень років було зведено понад 80 різних кам’яних культових і цивільних споруд (Наука.., 7, 1957, 20).
Словник української мови в 11 томах