Орфографічний словник української мови

культовий

ку́льтовий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. культовий — культовий – культівський Мовознавці давно звернули увагу на існування паронімів – слів, близьких за звуковим складом і вимовою, але різних за значенням.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. культовий — КУЛЬТОВИЙ – КУЛЬТІВСЬКИЙ Культовий. Пов’язаний з культом –- релігійною обрядовістю: культова споруда, культовий спів, культова музика, предмети культового призначення. Культівський.  Літературне слововживання
  3. культовий — [кул'товией] м. (на) -вому /-в'ім, мн. -в'і  Орфоепічний словник української мови
  4. культовий — -а, -е. Стос. до культу (у 1 знач.). Культові групи — об'єднання людей із суворою внутрішньою ієрархією і підкоренням лідеру, які практикують "вчення", містять ритуали, що зазвичай суперечать соціально ухваленим нормам.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. культовий — КУ́ЛЬТОВИЙ, а, е. 1. Стос. до культу (у 1 знач.). Дискусії з релігійних питань точилися не тільки в культовому середовищі, а захоплювали ширші кола (Валерій Шевчук); Успенська церква, ..  Словник української мови у 20 томах
  6. культовий — КУ́ЛЬТОВИЙ, а, е. Стос. до культу (у 1 знач.). На території лаври протягом сотень років було зведено понад 80 різних кам’яних культових і цивільних споруд (Наука.., 7, 1957, 20).  Словник української мови в 11 томах