кухня —
-і, ж. 1》 Спеціально пристосоване приміщення з піччю, плитою і т. ін. для готування їжі. || Готування їжі. || чого, перен., ірон. Про прихований, закулісний бік якої-небудь негативної діяльності. Похідна (солдатська і т. ін.) кухня. 2》 Набір страв, характер харчування. Молочна кухня.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кухня —
КУ́ХНЯ, і, ж. 1. Спеціально пристосоване приміщення з піччю, плитою і т. ін. для готування їжі. Вона пройшла кухню, де куховарка кришила зілля на страву (Панас Мирний); З одчинених дверей кухні лопотів дрібний ритмічний стукіт – сікли м'ясо (В.
Словник української мови у 20 томах
кухня —
ВАРІ́ННЯ (готування їжі за допомогою вогню), ВА́РЕННЯ, ВА́РИВО розм., КУ́ХНЯ рідко, ГОТІ́ВЛЯ діал. Вона вирішила будь-що опанувати складне мистецтво варіння їжі (Ю. Збанацький); Господиня перебирала квасолю для варення (І.
Словник синонімів української мови
кухня —
Ку́хня, -ні, -нею; ку́хні, ку́хонь і ку́хень
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
кухня —
КУ́ХНЯ, і, ж. 1. Спеціально пристосоване приміщення з піччю, плитою і т. ін. для готування їжі. Вона пройшла кухню, де куховарка кришила зілля на страву (Мирний, І, 1954, 323)...
Словник української мови в 11 томах
кухня —
Кухня, -ні ж. Кухня. Жаба кричить, верещить, а кухарь на рожні її да кухні тащить. Ном. № 1222. У кухні неначе пекло яке палам). Стор. МПр. 72.
Словник української мови Грінченка