липень —
ли́пень іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
липень —
-пня, ч. Сьомий місяць календарного року; другий місяць літа.
Великий тлумачний словник сучасної мови
липень —
ЛИ́ПЕНЬ, пня, ч. Сьомий місяць календарного року; другий місяць літа. Самобутність слова липень очевидна: в цьому місяці квітнуть липи в Україні (з наук.-попул. літ.); Я міг би приїхати [в Криворівню] в липні, не раніше (М.
Словник української мови у 20 томах
липень —
ЛИ́ПЕНЬ (сьомий календарний місяць року), ЛИ́ПЕЦЬ діал. Пролетів червень, вже й липень гарячий здіймає у небі свої шовкові вітрила (І. Цюпа); Та ще далеко було до п'ятнадцятого липця, тільки червень недавно почався (А. Свидницький).
Словник синонімів української мови
липень —
Ли́пень, -пня, -пневі, у -пні; ли́пні, -нів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
липень —
ЛИ́ПЕНЬ, пня, ч. Сьомий місяць календарного року; другий місяць літа. Я міг би приїхати [в Криворівню] в липні, не раніше (Коцюб., III, 1956, 393); При порівнянні середніх місячних температур виходить, що найтеплішим місяцем у північній півкулі є липень (Фіз. геогр., 5, 1956, 82).
Словник української мови в 11 томах
липень —
Липень, -пня м. = липець 1. Желех.
Словник української мови Грінченка