1. Орфоепічний словник української мови

липень

ли́пень

[липеин']

-пн'а, ор. -пнеим, м. (ў) -пн'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. липень — ли́пень іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. липень — -пня, ч. Сьомий місяць календарного року; другий місяць літа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. липень — ЛИ́ПЕНЬ, пня, ч. Сьомий місяць календарного року; другий місяць літа. Самобутність слова липень очевидна: в цьому місяці квітнуть липи в Україні (з наук.-попул. літ.); Я міг би приїхати [в Криворівню] в липні, не раніше (М. Словник української мови у 20 томах
  4. липень — ЛИ́ПЕНЬ (сьомий календарний місяць року), ЛИ́ПЕЦЬ діал. Пролетів червень, вже й липень гарячий здіймає у небі свої шовкові вітрила (І. Цюпа); Та ще далеко було до п'ятнадцятого липця, тільки червень недавно почався (А. Свидницький). Словник синонімів української мови
  5. липень — Ли́пень, -пня, -пневі, у -пні; ли́пні, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. липень — ЛИ́ПЕНЬ, пня, ч. Сьомий місяць календарного року; другий місяць літа. Я міг би приїхати [в Криворівню] в липні, не раніше (Коцюб., III, 1956, 393); При порівнянні середніх місячних температур виходить, що найтеплішим місяцем у північній півкулі є липень (Фіз. геогр., 5, 1956, 82). Словник української мови в 11 томах
  7. липень — Липень, -пня м. = липець 1. Желех. Словник української мови Грінченка