1. Словник української мови у 20 томах

липень

ЛИ́ПЕНЬ, пня, ч.

Сьомий місяць календарного року; другий місяць літа.

Самобутність слова липень очевидна: в цьому місяці квітнуть липи в Україні (з наук.-попул. літ.);

Я міг би приїхати [в Криворівню] в липні, не раніше (М. Коцюбинський);

При порівнянні середніх місячних температур виходить, що найтеплішим місяцем у північній півкулі є липень (з навч. літ.);

Липень. Поле. Паперовий сухий шелест вівса (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. липень — ли́пень іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. липень — [липеин'] -пн'а, ор. -пнеим, м. (ў) -пн'і Орфоепічний словник української мови
  3. липень — -пня, ч. Сьомий місяць календарного року; другий місяць літа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. липень — ЛИ́ПЕНЬ (сьомий календарний місяць року), ЛИ́ПЕЦЬ діал. Пролетів червень, вже й липень гарячий здіймає у небі свої шовкові вітрила (І. Цюпа); Та ще далеко було до п'ятнадцятого липця, тільки червень недавно почався (А. Свидницький). Словник синонімів української мови
  5. липень — Ли́пень, -пня, -пневі, у -пні; ли́пні, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. липень — ЛИ́ПЕНЬ, пня, ч. Сьомий місяць календарного року; другий місяць літа. Я міг би приїхати [в Криворівню] в липні, не раніше (Коцюб., III, 1956, 393); При порівнянні середніх місячних температур виходить, що найтеплішим місяцем у північній півкулі є липень (Фіз. геогр., 5, 1956, 82). Словник української мови в 11 томах
  7. липень — Липень, -пня м. = липець 1. Желех. Словник української мови Грінченка