льодок —
льодо́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
льодок —
-дку, ч. 1》 Пестл. до лід. 2》 кул. Напій з медом і спиртом, який п'ють охолодженим.
Великий тлумачний словник сучасної мови
льодок —
ЛЬОДО́К, дку́, ч. Пестл. до лід. Під ногами хрускав тоненький льодок і часом попадав у пришерхлу глибоку колію (І. Багряний); Над Києвом, що відкрився їм за широкою долиною, здіймалися в голубе небо веселі сизуваті дими.
Словник української мови у 20 томах
льодок —
ЛЬОДО́К, дку́, ч. 1. Пестл. до лід. Тихий дзвін котився по узліссю, І льодок ламкий та дзенькотливий Під твоєю ніжкою тріщав! (Рильський, II, 1960, 100). 2. кул. Напій з медом і спиртом, який п’ють охолодженим.
Словник української мови в 11 томах
льодок —
Льодо́к, -дку м. ум. отъ льод.
Словник української мови Грінченка