1. Орфоепічний словник української мови

льодок

льодо́к

[л'одок]

л'оудку, м. (на) л'оудку, мн. -дки, л'оудк'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. льодок — льодо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. льодок — -дку, ч. 1》 Пестл. до лід. 2》 кул. Напій з медом і спиртом, який п'ють охолодженим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. льодок — ЛЬОДО́К, дку́, ч. Пестл. до лід. Під ногами хрускав тоненький льодок і часом попадав у пришерхлу глибоку колію (І. Багряний); Над Києвом, що відкрився їм за широкою долиною, здіймалися в голубе небо веселі сизуваті дими. Словник української мови у 20 томах
  4. льодок — ЛЬОДО́К, дку́, ч. 1. Пестл. до лід. Тихий дзвін котився по узліссю, І льодок ламкий та дзенькотливий Під твоєю ніжкою тріщав! (Рильський, II, 1960, 100). 2. кул. Напій з медом і спиртом, який п’ють охолодженим. Словник української мови в 11 томах
  5. льодок — Льодо́к, -дку м. ум. отъ льод. Словник української мови Грінченка