Орфоепічний словник української мови

людяність

лю́дяність

[л'уд'ан'іс'т']

-нос'т'і, ор. -н'іс'т'у

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. людяність — (любов до ближніх) гуманність, гуманізм, книжн. філантропія.  Словник синонімів Полюги
  2. людяність — лю́дяність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. людяність — Гуманність, людськість, людолюбство, людолюбність, гуманізм, сов. людинолюбство, зст. чоловіколюбство.  Словник синонімів Караванського
  4. людяність — -ності, ж. Абстр. ім. до людяний 1); людинолюбство, гуманізм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. людяність — ЛЮ́ДЯНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до лю́дяний 1; людинолюбство, гуманізм. Звісно, люде освічені [пани]: про людяність знають уже і багаті, бідність не злить їх (А.  Словник української мови у 20 томах
  6. людяність — ЛЮ́ДЯНІСТЬ (любов, чуйне ставлення до людини), ГУМА́ННІСТЬ, ГУМАНІ́ЗМ, ЛЮ́ДСЬКІСТЬ, ЛЮДИНОЛЮ́БСТВО книжн., ЛЮДИНОЛЮ́БНІСТЬ рідше, ФІЛАНТРО́ПІЯ книжн. рідше. — Мистецтво скальпеля є вище мистецтво, і воно служить не лише гуманності, але й науці (Д.  Словник синонімів української мови
  7. людяність — Лю́дяність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. людяність — ЛЮ́ДЯНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до лю́дяний 1; людинолюбство, гуманізм. Звісно, люде освічені [пани]: про людяність знають уже і багаті, бідність не злить їх (Тесл.  Словник української мови в 11 томах
  9. людяність — Лю́дяність, -ности ж. 1) Гуманность. Желех. 2) Привѣтливое обращеніе, соединенное съ душевной добротой.  Словник української мови Грінченка