Орфоепічний словник української мови

магнітити

магні́тити

[магн’ітиетие]

-н'ічу, -н'ітиеш; нак. -н'іт', -н'іт'теи

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. магнітити — магні́тити дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. магнітити — -ічу, -ітиш, недок., перех., фіз. Надавати чомусь властивостей магніту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. магнітити — МАГНІ́ТИТИ, і́чу, і́тиш, недок., що, фіз. Надавати якому-небудь тілу властивостей магніту; намагнічувати. Магнітити тіло; // Те саме, що притяга́ти...  Словник української мови у 20 томах
  4. магнітити — МАГНІ́ТИТИ, і́чу, і́тиш, недок., перех., фіз. Надавати чомусь властивостей магніту.  Словник української мови в 11 томах