МАГНІ́ТИТИ, і́чу, і́тиш, недок., перех., фіз. Надавати чомусь властивостей магніту.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
магнітити —
магні́тити дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
магнітити —
[магн’ітиетие] -н'ічу, -н'ітиеш; нак. -н'іт', -н'іт'теи
Орфоепічний словник української мови
магнітити —
-ічу, -ітиш, недок., перех., фіз. Надавати чомусь властивостей магніту.
Великий тлумачний словник сучасної мови
магнітити —
МАГНІ́ТИТИ, і́чу, і́тиш, недок., що, фіз. Надавати якому-небудь тілу властивостей магніту; намагнічувати. Магнітити тіло; // Те саме, що притяга́ти...
Словник української мови у 20 томах