марганець —
МА́РГАНЕЦЬ, нцю, ч. Хімічний елемент з атомним номером 25, сріблясто-білий крихкий метал; манган. Уведення в кобальт заліза, марганцю та інших домішок спричинює суттєву зміну анізотропії (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
марганець —
ма́рганець (від нім. Manganerz – марганцева руда) хімічний елемент, символ Mn, ат. н. 25; сріблясто-білий крихкий метал. Застосовують головним чином у металургії, є також складовою частиною мікродобрив.
Словник іншомовних слів Мельничука
Марганець —
М. у Дніпропетровській обл.; 55 тис. мшк.; підприємства машинобудівної, деревообробної, легкої, харчової промисловості, будівельних матеріалів; найбільший у Європі центр видобутку і збагачення марганцевих руд. Заснований в 1886, статус м. з 1938.
Універсальний словник-енциклопедія
марганець —
МА́РГАНЕЦЬ, нцю, ч. Крихкий тугоплавкий метал сріблясто-білого кольору, який у природі зустрічається в сполуках. Головні родовища марганцю — Нікопольське на Україні й Чіатурське в Грузії (Ек. геогр.
Словник української мови в 11 томах