метрополітен —
-у, ч. Міська електрична залізниця, споруджена під землею в тунелях, а на поверхні – на мостах-естакадах або на спеціально відведених ділянках вулиці.
Великий тлумачний словник сучасної мови
метрополітен —
див. метро
Словник чужослів Павло Штепа
метрополітен —
МЕТРОПОЛІТЕ́Н, у, ч. Міська електрична залізниця, що проходить під землею в тунелях, а на поверхні по мостах-естакадах або по спеціально відведених ділянках вулиці. Ажурна споруда станції метрополітену “Дніпро” постає перед нами (В. Собко).
Словник української мови у 20 томах
метрополітен —
метрополіте́н (франц. metropolitain, букв. – столичний, від грец. μητρόπολις – головне місто) міська швидкісна електрична залізниця, що проходить переважно в тунелях, у деяких місцях виходить на поверхню землі або на естакади й мости.
Словник іншомовних слів Мельничука
метрополітен —
МЕТРОПОЛІТЕ́Н, МЕТРО́, ПІДЗЕ́МКА розм. — Де взялися оті мідяки у сфінксах? Ви що, обікрали в молодості каси Київського метрополітену? (О. Чорногуз); Блискучим промчав метеором Розгонистий поїзд метро (М. Бажан).
Словник синонімів української мови
метрополітен —
Метрополіте́н, -ну, -нові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
метрополітен —
МЕТРОПОЛІТЕ́Н, у, ч. Міська електрична залізниця, що проходить під землею в тунелях, а на поверхні по мостах-естакадах або по спеціально відведених ділянках вулиці. Ажурна споруда станції метрополітену "Дніпро" постає перед нами (Собко, Матв. затока, 1962, 200).
Словник української мови в 11 томах