Значення в інших словниках
-
миготіти —
миготі́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
миготіти —
див. блищати; вирувати; дрижати
Словник синонімів Вусика
-
миготіти —
-тить і миготати, -оче, недок. Підсил. до мигтіти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
миготіти —
МИГОТІ́ТИ, ти́ть і МИГОТА́ТИ, о́че, недок. Підсил. до мигті́ти. Миготять в вікнах вершечки дерев, синій дим з тютюну снує у вагоні основу (М.
Словник української мови у 20 томах
-
миготіти —
(аж) в оча́х мерехти́ть (мигти́ть, миготи́ть і т. ін.) кому, у кого і без додатка, безос. У когось дещо неприємні зорові відчуття від швидкої зміни об’єктів сприймання, їх яскравості і т. ін. Від..
Фразеологічний словник української мови
-
миготіти —
БЛИ́СКАТИ (про джерело світла або предмет, на якому відбивається світло, — раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом), МИГА́ТИ, БЛИ́КАТИ діал., ВИБЛИ́СКУВАТИ підсил., БЛИСКОТІ́ТИ (БЛИСКОТА́ТИ) підсил., РОЗБЛИ́СКУВАТИСЯ підсил.
Словник синонімів української мови
-
миготіти —
МИГОТІ́ТИ, ти́ть і МИГОТА́ТИ, о́че, недок. Підсил. до мигті́ти. Миготять в вікнах вершечки дерев, синій дим з тютюну снує у вагоні основу (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
миготіти —
Миготати, миготіти и мигтіти, -чу, -тиш гл. Сверкать, мерцать, мелькать. Над ставками, над садками миготіло, грало, лилося хвилями золоте марево. Левиц. І. 25. В очах миготить, а в голові свистить. Ном. № 6329. Зірки мигтять собі, блимають. Подольск.
Словник української мови Грінченка