митний

ми́тний

[митни^ей]

м. (на) -тному /-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і

Значення в інших словниках

1. митний — ми́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. митний — -а, -е. Стос. до мита. || у знач. ім. митне, -ного, с., заст. Мито. Митна блокада — економічна ізоляція одних держав іншими через встановлення високих митних тарифів, створення митних бар'єрів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. митний — МИ́ТНИЙ, а, е. 1. Стос. до мита. Як побачать красуні, що купець якийсь приїхав, з митного реєстру дізнаються, який у нього товар і на яку суму (М. Лукаш, пер. з тв. Дж.  Словник української мови у 20 томах
4. митний — МИ́ТО (податок, який стягується за ввіз і вивіз товарів), МИ́ТНЕ заст.; ТАМГА́ (на Русі під час монголо-татарського ярма). Платиться в Криму і на Дону мито від чумацького воза (Ганна Барвінок); Мусій зрадів, що, певне...  Словник синонімів української мови
5. митний — МИ́ТНИЙ, а, е. Стос. до мита. Незалежні, зв’язані майже тільки союзними відносинами області з різними інтересами, законами, урядами і митами, були з’єднані в одну націю, з одним урядом, з одним законодавством, з одним національним класовим інтересом...  Словник української мови в 11 томах
6. митний — Митний, -а, -е Таможенный, мытный, пошлинный.  Словник української мови Грінченка