Значення в інших словниках
-
мобілізація —
мобіліза́ція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
мобілізація —
Загальнодержавний захід, що має забезпечити планомірне розгортання Збройних Сил України та інших військ, переведення народного господарства з мирного на воєнний стан...
Словник із соціальної роботи
-
мобілізація —
-ї, ж. 1》 Призов військовозобов'язаних на службу в діючу армію у зв'язку із запровадженням воєнного стану. || перен. Залучення кого-небудь для виконання якогось важливого завдання, масового заходу. 2》 Переведення всіх галузей промисловості у воєнний стан.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мобілізація —
МОБІЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Дія за знач. мобілізо́вувати. – Що там таке? – запитав він одного. – Як-то не знаєте? Загальна мобілізація (Н.
Словник української мови у 20 томах
-
мобілізація —
мобіліза́ція (франц. mobilisation, від лат. mobilis – рухомий) 1. Зосередження сил, засобів для досягнення певної мети. 2. Переведення збройних сил держави на організацію і склад воєнного часу. 3. Переведення промисловості, транспорту та ін.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
мобілізація —
ПРИ́ЗОВ (набір на військову службу), ПРИ́ЗВА (ПРИ́ЗВИ) діал.; МОБІЛІЗА́ЦІЯ (із запровадженням воєнного стану). Викохали вони п'ять синів, як п'ять орлів: який не вийде на село — дівчата задивляються, який не підійде до призову — тільки в гвардію йде (М.
Словник синонімів української мови
-
мобілізація —
Мобіліза́ція, -ції, -цією; -ції, -цій
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
мобілізація —
МОБІЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Призов військовозобов’язаних на службу в діючу армію у зв’язку із запровадженням воєнного стану. — Що там таке? — запитав він одного. — Як-то не знаєте? Загальна мобілізація (Кобр., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
-
мобілізація —
рос. мобилизация 1. Зосередження сил, засобів для досягнення певної мети. 2. Збір та приведення у бойову готовність збройних сил держави.
Eкономічна енциклопедія