міномет

міноме́т

[м'іномет]

-та, м. (на) -т'і, мн. -ти^е, -т'іў

Значення в інших словниках

1. міномет — міноме́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. міномет — -а, ч. Один із видів гармати для ведення навісного вогню мінами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. міномет — МІНОМЕ́Т, а, ч. Один із видів гармати для ведення навісного вогню мінами. По дорозі підрозділ підхопив у трофейників німецький міномет і три ящики мін до нього... (Іван Ле); Тимко бачив, як біля одного розбитого снарядом будинку метушилися наші мінометники, встановлюючи міномет (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
4. міномет — МІНОМЕ́Т, а, ч. Один з видів гармати для ведення навісного вогню мінами. По дорозі підрозділ підхопив у трофейників німецький міномет і три ящики мін до нього… (Ле, Право..  Словник української мови в 11 томах