1. Орфоепічний словник української мови

міномет

міноме́т

[м'іномет]

-та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міномет — міноме́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. міномет — -а, ч. Один із видів гармати для ведення навісного вогню мінами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. міномет — МІНОМЕ́Т, а, ч. Один із видів гармати для ведення навісного вогню мінами. По дорозі підрозділ підхопив у трофейників німецький міномет і три ящики мін до нього... (Іван Ле); Тимко бачив, як біля одного розбитого снарядом будинку метушилися наші мінометники, встановлюючи міномет (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  4. міномет — МІНОМЕ́Т, а, ч. Один з видів гармати для ведення навісного вогню мінами. По дорозі підрозділ підхопив у трофейників німецький міномет і три ящики мін до нього… (Ле, Право.. Словник української мови в 11 томах