мінливість
мінли́вість
[м'інлив'іс'т']
-вос'т'і, ор. -в'іс'т'у
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мінливість — мінли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- мінливість — -вості, ж. Властивість за знач. мінливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мінливість — МІНЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. мінли́вий. Він водив очима по кімнаті, і густі, відтопирчені [відстовбурчені] крилаті брови то зводились, то спадали, виявляючи мінливість розворушених думок (Олесь Досвітній)... Словник української мови у 20 томах
- мінливість — МІНЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. мінли́вий. Він водив очима по кімнаті, і густі, відтопирчені [відстовбурчені] крилаті брови то зводились, то спадали, виявляючи мінливість розворушених думок (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах