мінливість
МІНЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.
Властивість за знач. мінли́вий.
Він водив очима по кімнаті, і густі, відтопирчені [відстовбурчені] крилаті брови то зводились, то спадали, виявляючи мінливість розворушених думок (Олесь Досвітній);
Майже скрізь весна відзначається мінливістю погоди (з газ.);
Мене все життя ваблять і хвилюють зорі – їхня довершена і завжди нова краса і таємнича мінливість (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мінливість — мінли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- мінливість — [м'інлив'іс'т'] -вос'т'і, ор. -в'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- мінливість — -вості, ж. Властивість за знач. мінливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мінливість — МІНЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. мінли́вий. Він водив очима по кімнаті, і густі, відтопирчені [відстовбурчені] крилаті брови то зводились, то спадали, виявляючи мінливість розворушених думок (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах