Місяць —
Мі́сяць іменник чоловічого роду природний супутник Землі
Орфографічний словник української мови
місяць —
Супутник Землі; (на небі) нічне світило, ж. циганське сонце; (новий) молодик; (у календарі) 30 днів, чотири тижні; місяченько, місячко.
Словник синонімів Караванського
місяць —
(світило), дитинча-молодик (поет.), місяць-місяченько, місяць-повняк, місяць-серп, місяць-срібноріг, місяченько, місячко, молодик, пастух (у загадці), півмісяць, срібнолиций Фразеологічні синоніми: бурлацьке сонце; козацьке сонце; місяць у повні...
Словник синонімів Вусика
місяць —
-я, ч. 1》 Найближче до Землі небесне тіло, супутник Землі, що світить відбитим сонячним світлом. Молодий (щербатий) місяць — фаза Місяця, коли з Землі видно лише частину його освітленого Сонцем диска. 2》 Супутник будь-якої планети.
Великий тлумачний словник сучасної мови
місяць —
МІ́СЯЦЬ, я, ч. 1. Найближче до Землі небесне тіло, супутник Землі, що світить відображеним сонячним світлом. Тихо спускається нічка осіння, – Година сумна; Місяць холоднеє кида проміння; Здалека луна (Леся Українка)...
Словник української мови у 20 томах
місяць —
місяць 1. місяць (календарний) ◊ три місяці ти зі мнов, три місяці я з тобо́в, три місяці ми з собо́в, то ма́ємо ра́зом де́в'ять ірон. про жінку, яка народила дитину, проживши у шлюбі три місяці (Франко) 2. Місяць (небесне світило)||войтек, лисий ◊ місяць — злодійська ліхта́рня (Франко)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
місяць —
Місяць — козацьке сонце. Місячними ночами козаки робили багато походів, щоб ворог не бачив. Місяцю роженьку освіти нам дороженьку. Просять ночею подорожні. Світиш, місяцю, та не грієш, за дурно в Бога хліб їси. Нарікання цигана в зимі, бо не годен був до місяця загрітися.
Приповідки або українсько-народня філософія
Місяць —
Природний супутник Землі; не має атмосфери, це спричинює вел. коливання темп. на його поверхні; період обертання навколо власної осі дорівнює періоду обертання навколо Землі, внаслідок чого завжди видно одну сторону...
Універсальний словник-енциклопедія
місяць —
дістава́ти / діста́ти зо́рі (зірки́) (з не́ба). Робити щось незвичайне, надприродне, нездійсненне. Секретар райкому не надлюдина, не той, хто зірки з неба дістає, але він повинен .. бути найпершим серед перших (Ю. Збанацький).
Фразеологічний словник української мови
місяць —
Мі́сяць, -ця, -цеві, -цем, на -ці, -сяцю! -сяці́, -ці́в, -ця́м
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
місяць —
МІ́СЯЦЬ, я, ч. 1. Найближче до Землі небесне тіло, супутник Землі, що світить відображеним сонячним світлом. Тихо спускається нічка осіння, — Година сумна; Місяць холоднеє кида проміння; Здалека луна (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах