місячний —
мі́сячний прикметник
Орфографічний словник української мови
місячний —
-а, -е. 1》 Прикм. до місяць 1). || Освітлений місяцем. 2》 Який триває, відбувається протягом місяця. Місячна відпустка. || Розрахований на місяць. || Належний за місяць; який буває, одержується і т. ін. за місяць. 3》 Який виростає, достигає і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
місячний —
МІ́СЯЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до мі́сяць 1. Місячне проміння пробивалось крізь порвані хмари (Леся Українка); Збулась мета одвічних мрій! Уже на місячній орбіті наш вимпел сяє в млі нічній! (М.
Словник української мови у 20 томах
місячний —
Мі́сячний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
місячний —
МІ́СЯЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до мі́сяць 1. Місячне проміння пробивалось крізь порвані хмари (Л. Укр., III, 1952, 565); Збулась мета одвічних мрій! Уже на місячній орбіті наш вимпел сяє в млі нічній! (Тер., Серце.., 1962, 50); *Образно.
Словник української мови в 11 томах
місячний —
Місячний и місяшний, -а, -е 1) Лунный, мѣсячный. Місячна ніч. 2) Совершающійся въ теченіе мѣсяца. Редька маненька — місяшна, а велика — зімня. Лебед. у. 3) місячне. Регулы (у женщ.). Мнж. 152.
Словник української мови Грінченка