1. Орфоепічний словник української мови

місячний

мі́сячний

[м’іс'ачнией]

м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. місячний — мі́сячний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. місячний — -а, -е. 1》 Прикм. до місяць 1). || Освітлений місяцем. 2》 Який триває, відбувається протягом місяця. Місячна відпустка. || Розрахований на місяць. || Належний за місяць; який буває, одержується і т. ін. за місяць. 3》 Який виростає, достигає і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. місячний — МІ́СЯЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до мі́сяць 1. Місячне проміння пробивалось крізь порвані хмари (Леся Українка); Збулась мета одвічних мрій! Уже на місячній орбіті наш вимпел сяє в млі нічній! (М. Словник української мови у 20 томах
  4. місячний — Мі́сячний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. місячний — МІ́СЯЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до мі́сяць 1. Місячне проміння пробивалось крізь порвані хмари (Л. Укр., III, 1952, 565); Збулась мета одвічних мрій! Уже на місячній орбіті наш вимпел сяє в млі нічній! (Тер., Серце.., 1962, 50); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  6. місячний — Місячний и місяшний, -а, -е 1) Лунный, мѣсячный. Місячна ніч. 2) Совершающійся въ теченіе мѣсяца. Редька маненька — місяшна, а велика — зімня. Лебед. у. 3) місячне. Регулы (у женщ.). Мнж. 152. Словник української мови Грінченка