1. Словник української мови у 20 томах

місячний

МІ́СЯЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до мі́сяць 1.

Місячне проміння пробивалось крізь порвані хмари (Леся Українка);

Збулась мета одвічних мрій! Уже на місячній орбіті наш вимпел сяє в млі нічній! (М. Терещенко);

Хімічний аналіз зразків місячної речовини показав, що породи Місяця не стільки різноманітні, як земні (з навч. літ.);

* Образно. Над селом вибілюється місячна повінь (М. Стельмах);

// Освітлений місяцем.

Була ясна, місячна ніч (І. Франко);

Надя почекала, поки його постать зникла – розтанула в зеленавій безкрайності місячного неба (Ю. Смолич).

2. Стос. до місяця (у 3 знач.).

Стародавні шумери, які жили на території сучасного Іраку в III тисячолітті до н. е., мали місячний календар, що складався з 12 місяців і містив по черзі 30 і 29 діб (з наук.-попул. літ.).

3. Який триває, відбувається протягом місяця.

Місячна відпустка (Панас Мирний);

// Розрахований на місяць.

– У мене одного місячного розходу [витрати] більше, ніж на сотню набереться (Панас Мирний);

Місячні курси водіїв;

// Належний за місяць; який буває, одержується і т. ін. за місяць.

Бурлакам довелось забрати не всю свою місячну плату (І. Нечуй-Левицький);

Настрій – сонячний. В кишені – місячна премія (А. Крижанівський);

Про те, в якому місяці було тепліше чи холодніше, дізнаються з середніх місячних температур (з навч. літ.).

4. Який виростає, достигає і т. ін. за місяць.

Пахло [повітря] малинами і місячною рожею (Леся Українка);

Хотіла [Пазя] там [на грядці] посадити місячну редьку, але в крамниці обмахнулися й дали насіння ріпи (Л. Мартович).

5. у знач. ім. мі́сячне, ного, с., розм. Те саме, що менструа́ція.

При незначному місячному: приймають відвар листків рути, змішаних з насінням петрушки (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. місячний — мі́сячний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. місячний — [м’іс'ачнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. місячний — -а, -е. 1》 Прикм. до місяць 1). || Освітлений місяцем. 2》 Який триває, відбувається протягом місяця. Місячна відпустка. || Розрахований на місяць. || Належний за місяць; який буває, одержується і т. ін. за місяць. 3》 Який виростає, достигає і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. місячний — Мі́сячний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. місячний — МІ́СЯЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до мі́сяць 1. Місячне проміння пробивалось крізь порвані хмари (Л. Укр., III, 1952, 565); Збулась мета одвічних мрій! Уже на місячній орбіті наш вимпел сяє в млі нічній! (Тер., Серце.., 1962, 50); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  6. місячний — Місячний и місяшний, -а, -е 1) Лунный, мѣсячный. Місячна ніч. 2) Совершающійся въ теченіе мѣсяца. Редька маненька — місяшна, а велика — зімня. Лебед. у. 3) місячне. Регулы (у женщ.). Мнж. 152. Словник української мови Грінченка