1. Словник української мови у 20 томах

місячко

МІ́СЯЧКО, а, ч., нар.-поет., рідко.

Те саме, що місяче́нько.

Землю приспала ніч. Не видко було місячка, спали й зірки, заступивши за хмару (Б. Грінченко);

О, країно, вічно-юна, молода, – над тобою ж зорі, місячко і сонце! (П. Тичина).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. місячко — мі́сячко іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. місячко — див. місяць Словник синонімів Вусика
  3. місячко — -а, ч., нар.-поет., рідко. Те саме, що місяченько. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. місячко — МІ́СЯЧКО, а, ч.., нар.-поет., рідко. Те саме, що місяче́нько. Землю приспала ніч. Не видко було місячка, спали й зірки, заступивши за хмару (Гр., II, 1963, 477); О, країно, вічно-юна, молода, — над тобою ж зорі, місячко і сонце! (Тич., І, 1957, 275). Словник української мови в 11 томах
  5. місячко — Місячко, -ка м. ум. отъ місяць. Словник української мови Грінченка