місячний

МІ́СЯЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до мі́сяць 1.

Місячне проміння пробивалось крізь порвані хмари (Л. Укр., III, 1952, 565);

Збулась мета одвічних мрій! Уже на місячній орбіті наш вимпел сяє в млі нічній! (Тер., Серце.., 1962, 50);

*Образно. Над селом вибілюється місячна повінь (Стельмах, II, 1962, 32);

// Освітлений місяцем.

Була ясна, місячна ніч (Фр., IV, 1950, 101);

Надя почекала, поки його постать зникла — розтанула в зеленавій безкрайності місячного неба (Смолич, II, 1958, 117).

2. Який триває, відбувається протягом місяця.

Місячна відпустка;

// Розрахований на місяць.

— У мене одного місячного розходу більше, ніж на сотню набереться (Мирний, V, 1955,130);

При Запорізькому машинобудівному інституті працюють місячні курси, на яких з відривом від виробництва вивчають питання економіки працівники середньої ланки підприємств (Ком. Укр., 8, 1967, 48);

// Належний за місяць; який буває, одержується і т. ін. за місяць.

Бурлакам довелось забрати не всю свою місячну плату (Н.-Лев., II, 1956, 210);

Про те, в якому місяці було тепліше чи холодніше, дізнаються з середніх місячних температур (Фіз. геогр., 5, 1956, 82).

3. Який виростає, достигає і т. ін. за місяць.

Пахло [повітря] малинами і місячною рожею (Л. Укр., III, 1952, 660);

Хотіла [Пазя] там [на грядці] посадити місячну редьку, але в крамниці обмахнулися й дали насіння ріпи (Март., Тв., 1954, 383).

4. у знач. ім. мі́сячне, ного, с., розм. Те саме, що менструа́ція.

При незначному місячному: приймають відвар листків рути, змішаних з насінням петрушки (Лікар, рослини, 1958, 106).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. місячний — мі́сячний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. місячний — [м’іс'ачнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. місячний — -а, -е. 1》 Прикм. до місяць 1). || Освітлений місяцем. 2》 Який триває, відбувається протягом місяця. Місячна відпустка. || Розрахований на місяць. || Належний за місяць; який буває, одержується і т. ін. за місяць. 3》 Який виростає, достигає і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. місячний — МІ́СЯЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до мі́сяць 1. Місячне проміння пробивалось крізь порвані хмари (Леся Українка); Збулась мета одвічних мрій! Уже на місячній орбіті наш вимпел сяє в млі нічній! (М. Словник української мови у 20 томах
  5. місячний — Мі́сячний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. місячний — Місячний и місяшний, -а, -е 1) Лунный, мѣсячный. Місячна ніч. 2) Совершающійся въ теченіе мѣсяца. Редька маненька — місяшна, а велика — зімня. Лебед. у. 3) місячне. Регулы (у женщ.). Мнж. 152. Словник української мови Грінченка